Tautogram and Alliteration

Language creation is an interesting process and I use language learning as a way of self-care and relaxation. I have compiled some of the tautograms and alliteration examples from languages I can fluently speak (English and Ukrainian). If you know other examples in Ukrainian and English let me know and I will add them to the list. If you also like to learn languages let me know and we can learn together.

Wikipedia defines alliteration as

“Alliteration is a figure of speech and a stylistic literary device that is identified by the repeated sound of the first or second letter in a series of words, or the repetition of the same letter sounds in stressed syllables of a phrase.^[1] “Alliteration” is from the Latin word littera, meaning “letter of the alphabet”; it was first coined in a Latin dialogue by the Italian humanist Giovanni Pontano in the 15th century”.

 

A tautogram is ddefined by Wikipedia as

“A tautogram (Greek: tauto gramma, “same letter”) is a text in which all words start with the same letter. Historically, tautograms were mostly poetical forms.^[1] The difference between a tautogram and alliteration is that tautograms are a written, visual phenomenon, whereas alliterations are a phonetic one. Most cases of alliteration are also tautograms, though certainly not all since different letters can frequently take on the same sound (e.g., circle segment or Catcher Ken). Similarly, most tautograms are also alliterations, although exceptions exist when using letters with multiple pronunciations (e.g., crazy child or pneumatic plate)”.

Here are some examples of English language alliterations (tautograms) from borednbootless blog

A

Absolutely.  Assembling an appropriate answer appears achievable, assuming an articulate author appropriately adept at alliteration.

B

Behold, by being brave, but besides boldness by brainstorming before beginning, broadcasting brief blurbs becomes bizarre but basic babbling.

C

Continuing, casual crowd commenters can concur, collectively checking current compositional constraints controlling character choice, concerning certain crackpot creative chores, chiefly claiming common cunning’s compelled conclusion, comprising conjectured chore conquerable (circumstantially) carrying clear caveats cautioning care, considering calling colossal commitments complete cinch could convey controversial cool confidence.

D

Don’t dare doubt David’s diligence doing deeds demanding deft, devious design, dear discussion denizen, deeming dogged determination doesn’t darken David’s door; during diction’s driest drudgery, despite delightful daydreams delaying development, destiny’s death-defying daredevil detail deviser dodges despair, denying defeat, displaying devotion demonstrating dreary deliberation doubles daft drama’s devastating dynamic disposition, dovetailing directly.

E

English enthusiasts eagerly envision enhanced emotional elevation, exceeding even existing examples’ elicited elation, encountering each ensuing eccentric exercise, ergo everyone’s esteemed enlisted essayist (enchanted!) ensures each exquisite excerpt exhibits explosive expressive efficacy evincing either excruciating editing effort, extreme endurance, engineering excellence, etc., else elemental extemporaneous effervescence, entertaining enough except — explaining earnestly — entailing eventual emergency; essentially, endorsing ever-escalating elaborate experimentation encourages extravagant excesses, especially emphasizing expectations encompassing elusive execution extending established events — exclusively employing equal everyday emblems (E’s, e.g.) embodying each emblem ensemble’s earlier end (elsewhere enunciated easily) — evaluating endowing entirely equivalent eloquence eternally, envisaging electronic education’s emerging endeavor enjoying eight, eleven, even eighteen entries, exploits experts empirically estimate expending extra-Einstein egghead energy engendering environmentally evil, Earth-exposing exhaled exhaust emissions.

F

Five funny features feel fairly finished for forum fodder, foolish followers falsely fancy, for failing further focus fueling full foresight, fellow fiction fanciers frankly forget fundamental facts framing fruits from frenzied freelancing, for first fragments flowing from frantic freshman fingers frequently fall flat, forming forced, flawed fakeries feigning fluency, faded facsimiles fractionally fitting for fatuous Facebook flapdoodle, familiar formulaic fragments famously fouling friends’ feeds; fine, for furthermore, fascinatingly, first forays facing far-flung fringe frontiers, finding faith’s fortitude ferociously fighting formidable foes — fear, frustration, flaky functioning, foot fungus — forge foundations for future feats, figurative furniture for fortune’s foyer, faintly favoring fantastic fairytale fate, fervently foremost finally finishing forever.

G

Good grief, getting gobsmacked glimpsing great glory gushing goofy gibberish generates growing gaiety, gladdening geekery’s gracious groupie (greetings), generally greasing God’s genetically ghostwritten gearbox governing giddiness gainsaying glumness: graphically, guts, glands — generously, gantries guiding glowing glee grains granting genuine giggles, graceful gadgets guarding geniality’s green garden gate; gobbledygook, gentle guy/girl gathering: grin given glimmering gold; gasp gratuitously guzzling glittery glamor (greedily, gilded gramophones gurgling garbled Gangnam getting groovy gyrating go-go gals gamely gesturing galloping); groan giant, guttural groans given glaringly glib games, gross grammatical goulash, gloppy gumbo grouping gimmicks galore: gawk ish gymnasts gliding gallantly, gingerly grasping gigantic grotesque gorillas; guileless genius guaranteeing gullible gala-goers grimy garbage garnering ghastly grapevine gossip (galling grieving geriatrics gripping geraniums gentrifying grandpa’s grave); ghoulish gory galleries giving grimacing guests grisly gas, grunting gruffly: go gag gobbling grass, goddamn gibbon, get gone guilty gent, git!

H

Huge hits have historically harbored hidden hazards, hysterical hordes hardly heeding how habitually heaping honors hyping his Holiness, Harry Harangue-Hatcher, hollering, “Hip hip, hooray!  Hail Hypertext Highway’s happening hack!” heavily heightens his hedonism, hubris, head hugeness — harsh harbingers hurling humanity’s hardiest hero hellward, hereafter helming his hapless human husk haunting Hades’s hallmark hot haze, heckling Halloween’s hideous headless horseman (hefting his hollow head), harassing Hitler’s hired Holocaust henchmen, hassling ham-handed helicopter handlers — hopefully, hypothetically, having hardcore horizontal hugs holding his horny, high-heeled hourglass honey (he handily helped hang her hemp Hawaiian hammock), heartland’s “happy” housewife humbling hotel heiress Hilton, heinously having hated her husband’s horsey hee-haw “hello,” his hundred horrible hay howls hammering her homicidal; however, have heart, huddled hint hobbyists, hearkening how hallowed hieroglyphs hurtling hence harmonize hypnotically, heaven’s harps highlighting how hyperactive hippocampus hockey heaves hilarious harvested hash — healthy herbs healing hungry humor hankerings.

I

It is intriguing, if I innocently introspect, inquiring into industriousness, imagining isolating its ingredients, i.e. internal impetuses instrumental in inspiring indefinite intransigence in inking inane, ignoble illustrations (illuminating immoderate idiom’s indomitable impetuosity, its irrepressible impishness, in infinite iterations), intently ignoring indolent inclinations inducing interest in idly inspecting Internet idiocy instead — insouciantly ingesting incessant immature innuendos insulting impromptu interactive images, inevitably imbibing insipid informational items interpreting important issues incorrectly; if indeed impressive inner influences in here in intrepidly indulging improbable initiatives, I informally identify: idiosyncratic innate impulses involving inflexible ideals; incurable insomnia; iron intestinal integrity; insufficiently inebriated introversion; indubitably, intellectual imperative imitating insecure icicles in impaling indifferent inactivity.

J

Jumping Jehoshaphat, J’s jaunty jangle jovially jolts jaded jargon junkies, justifying judicious juggling joining jocose journal jottings; judging Job’s Judaic journey jejune, jamming jousts (jointly, jabs) jeopardizing joyful June/July junctures — just jubilate, juvenile jacking jumbo Jamba Juice jugs joking jumbled jingles jollify jail’s jeering junior janitors.

K

Knucklehead knaves karate-kicking King Kong’s kidneys kneel, kindred kibitzers, keenly knowing kempt knights knead keyboards, knitting kooky keynotes — kerosene kinetically kindling kinky kittens’ kisses, kiddingly kidnapping Kim Kardashian’s kingdom keys, knotting klutzy Kanye’s knickers; knappish killjoys, kowtow: kryptonite k-key knacks keep knowledge-knockers knackered.

L

Look lively, listless language lovers, learning lame lulls lack lasting legitimacy lessening lofty literature’s lumbering, lurching locomotion; leaving Local Lunatic Linguist listing letters, let’s lazily luxuriate, losing life’s latest little lingering laments like landlords limit lawless louts’ leases, least-leniently letting long-lost loathsome lecturers lambaste liberated leaders, lucidly laughing:  Listen — lending lighthearted levity lubricates lavish labor, launching latent legato lyrics like larynx-lodged lasagna; likewise, licking lollipops; looping leashes loosely; lustily locking lips; lemon-lime lozenges; large-lidded lunch liquids; lastly, low light levels limning luscious landscapes.

More fun is to use tautograms (alliterations) with poetry.

Here is the Human hearts poem by Marinela Reka written in 2010

Human hearts

Honest hearts having hours of

hope, harmony, and health

Heartbroken hearts happen to

handle hurtful hours

Hostile hearts holding

hate, hopelessness, and harm

Helpful hearts helping

humankind hit happiness

Hilarious hearts having

hassle-free happy hours

Another one is On Thriftiness – Poem by Thomas Tusser written in 1573

Thriftiness

The thrifty that teacheth the thriving to thrive

Teach timely to traverse, the thing that thou ‘trive.,

Transferring thy toiling, to timeliness taught,

This teacheth thee temp’rance, to temper thy thought,

Take Trusty (to trust to) that thinkest to thee,

That trustily thriftiness trowleth to thee,

That temper thy travell, to tarry the tide;

This teacheth thy thriftiness, twenty times tryed,

Take thankfull thy talent, thank thankfully those

That thriftily teach thee thy time to transpose.

Troth twice to thee teached, teach twenty times ten,

This trade thou that takest, take thrift to thee then.

Another interesting poem that uses each letter of the alphabet written by Alaric Alexander Watts: The Siege of Belgrade

The Siege of Belgrade

An Austrian army, awfully arrayed,

Boldly by battery besieged Belgrade.

Cossack commanders cannonading come,

Dealing destruction’s devastating doom.

Every endeavor engineers essay,

For fame, for fortune fighting – furious fray!

Generals ‘gainst generals grapple – gracious God!

How honors Heaven heroic hardihood!

Infuriate, indiscrminate in ill,

Kindred kill kinsmen, kinsmen kindred kill.

Labor low levels longest, lofiest lines;

Men march ‘mid mounds, ‘mid moles, ‘ mid murderous mines;

Now noxious, noisey numbers nothing, naught

Of outward obstacles, opposing ought;

Poor patriots, partly purchased, partly pressed,

Quite quaking, quickly “Quarter! Quarter!” quest.

Reason returns, religious right redounds,

Suwarrow stops such sanguinary sounds.

Truce to thee, Turkey! Triumph to thy train,

Unwise, unjust, unmerciful Ukraine!

Vanish vain victory! vanish, victory vain!

Why wish we warfare? Wherefore welcome were

Xerxes, Ximenes, Xanthus, Xavier?

Yield, yield, ye youths! ye yeomen, yield your yell!

Zeus’, Zarpater’s, Zoroaster’s zeal,

Attracting all, arms against acts appeal!

 

Ukrainian language has also examples of alliteration.

Here is poem from Alina Angelska Alliteration

 

Стихають срібні співи, сипле сумом…

Спадає сонце садом стиглих слив.

Самостність стала сильним-сильним струмом,

Слизькими снами сивий спокій снив.

 

Суворі сили стежать самовито,

Стихає сам собою стук сердець…

Свіча сльозу спускає соковито,

Стискає скрипку соловей-співець.

 

Here is Myron Shagalo Poem

 

Львів листопадиться —
Лісом лисіє. Лисніють листки.
Лагідно ладяться,
Людяно лащаться
Левами, лавами літа латки.

 

Additional alliteration poems and other examples of alliteration in Ukrainian can be found here.

 

Letter S:

 

Сипле, стеле сад самотній

Сірий смуток — срібний сніг,—

Сумно стогне сонний струмінь.

Серце слуха смертний сміх.

 

Серед саду смерть сміється,

Сад осінній смуток снить,—

Сонно сиплються сніжинки,

Струмінь стомлено шумить.

 

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад,—

Срібно стеляться сніжинки —

Спить самотній сад.

 

В. Кобилянський

 

Сіре сонце – світанку слід,

сон страшний.. – стократ страшніший світ,

Сироти спокутують спокуси,

спалюючи сіль спітнілих свит.

 

Спокій скинь солодких сподівань.

Суті смак – сирих самотність стін,

Смерті страх – соромиться старих,

Смеркнув Світ.. став сяяти собі..

 

 

Сон

Світло спокою скрізь сипле срібло,

Сірість стомлено скидає сіті,

Сіті смутку самотніх сонет,

Сплетені снігом – сивий секрет.

Сутінь сірості сіті стелила,

Сном спокійним сильно сповила,

Світло свічки сховала, спіймала страхи,

Свої співи співала – спи серце, спи.

 

Стисне солодко сутінь свою самотність,

Сновигатимуть спільно- сірі сторожі.

Сторожі смутку – сп”янілі сни,

Стережуться світанку -світла сурми.

Стелиться світло, скрізь сипле срібло.

Сховає сірість самотності сітку.

Стривожено сутінь спіткнулася слідом-

Стирається світлом, стирається світлом…

 

Слава славному слов’янству,

Слава строю солдатському,

Солов’ю співучому,

Співами співзвучними,

Слава славному селу,

Сінокосові Сірку!

Сонці слава сіроокій,

Сонцю славному…

Сороці…

Слава своїм слов’янам,

Слава славним синам,

Слава, слава, слава!!!

 

Світанковий спокій

 

Спокійний сад сумує срібнолисто,

Світанок сну співає сeрeнади,

Сміється сонцe, сяючи сріблисто,

Сховався смуток сeрeд снігопаду.

 

Самотній стовбур скрипнути спішиться.

Струсивши світло, станули стовпи.

Смола соснова смужками сочиться.

Співає сойка — соловeйку, спи.

 

Сміються смачно сливи соковиті,

Сяйливі спeктри схоплюють собі.

Схилились соняхи, сінцeм сповиті,

Спочити сeрeд сірої смути.

 

Скінчився сeрпeнь, стeрши сни святкові,

Солодкий сум, скрадаючись, сичить.

Сипнуло сонцe смуги світанкові—

Сю силу світ силкується схопить.

 

 

Letter V:

 

Весна.

Відколи вже її чекаю.

Вона чомусь та й не спішиться.

Вона напевне трішки злиться.

В вікні іще зима гуляє,

Весни до нас не підпускає.

Вітер, сніг, холОдно дуже.

Відлітай від нас зима!

Вже не чує нас вона!

Весна вже зовсім скоро

В полон захопить зиму.

Вернись до нас жадана,

Весна ти довгожданна!!!!!!!!!!!

Весна!!!!!!

 

вічність вітру відкриває вікна

вона вперто вірить відчуттям,

вітражі вирізблюють вітрила

він вторинно вчиться відкриттям.

відкривати віру в воскресіння

вирізати вигадки весни,

вранці варта Відню вередлива –

волонтерство вільне від війни.

 

 

Letter P:

П”яно

Поет полюбив п”яну пані печаль,

Памфлети постійно пані писав,

Плачуть поеми про пристрасть палку,

Про повість покинуту, пісню просту.

Просторі промови придумав поет,

Приправив їх пишний пера пірует,

Пахощі приторні, п”янка пелена,

Пронизливий подих – печалі пиха,

просять поета, портвейн – пригуби

приготована постіль, пильність приспи.

полюбив п”яну пані печальний поет

пише п”яну поему- поетичний портрет…

 

 

Перекоти пам’яттю перекотипрах,

Плутай пересмішником пильність попервах.

Плач, пустунко, повінню, плином потічків,

Паводками, піснею перших пастушків,

Підіймайся повагом плаями прагір…

ПерекотивЕсною почуттям повір.

 

 

пустота покрила поле,

полем пил паде, поволе…

просто,…

певно північ перейшла…

певно пала пилина…

пусто…

 

пропадає прах прадавній,

під простором,

переліг…

порожнієї – північ пала,

перейшла під плахи плід.

 

потім піде перелогом,

прадавній прах прадіда…

перемога!

перед пустим правічним полем…

 

Letter Z:

 

За заходом знову зола,

Золотяться зраджені зазубрини.

Зажурений замучений земляк,

Здоровя зариває землею ЗУНР.

За зроблені заслуги,

За зорові застуди,

Земляк зраджено,

Зариває зрадника

Землею ЗУНР.

Земляк земляка…

 

Змивати знаки з зап’ястя,

Зректися зрештою зору,

Зникнути звідси зовсім!

 

Загалом загальна згадка –

Забути зовсім зиму,

За зустріччю знову зустріч.

 

Закричати заради зради,

Змішати змову і зливу,

Збожеволіти .

Знову .

Зранку.

 

 

Letter Kh:

 

Хлопчик хитро хапанув

Хобіт хобіта хвостатого;

Хвалить хвацько хуліган

Хату хмелю хизуватого.

 

Хто хотів, хапав хорали,

Хлів ховав харчі хронічно;

Худобідні хіпі-художники

Халабудили хронологічно.

 

Letter T

 

Терпіла тупу турботу

Тимпаче тепер ти топиш.

Тернисте таке терпіння

Трава травлена тліє.

Тупію ти толковий турок

Тормозиш трепетно тукітом.

Тримаюся… тиждень тону…

Тарганом тиснуся… ти тішишся.

Травонулася? Ти трудився..

Триколірна такаЯ, Тхоряко!!

 

Letter M

МІСЯЦЬ

місяць малює марево млосне,

морок мокріє, маскується місто,

мрія – митець- милується миттю,

мелодія миру майструє молитву.

 

 

Letter N

Напевно ненароком налякав,

Невміло, необачно наполохав.

Нервово ніби небо надірвав,

Неуберігши ніжності нітрохи…

 

 

напевно, наші невтомні нерви

нинішньої ночі ніяковіють:

нас називатимуть “нестерпними”,

надокучили неймовірно ніби.

наші недоліки недолічені,

навіть недоліковані:

нас називатимуть “нічиї”,

наче неписаних найд неронових.

необережно навшпиньках надвір,

набравшись ніжності, неспокою:

нас називатимуть “неблагонадійні”,

нарікатимуть на неправильні ноти.

навпроти назріватимуть настрої

немочі, нездатності навіть.

нас ніхто не назве “нещасними”

не нав’яже невірний напрям.

 

 

 

Here is also some written stories in Ukrainian using letters P and D:

 

 

Популярному перемишльському поету Павлові Петровичу Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення: “Приїздіть, Павле Петровичу, — писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Пантелеймонович Паскевич, — погостюєте, повеселитеся”. Павло Петрович поспішив, прибувши першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони — приятелі Паскевичів… Посадили Павла Петровича поряд панночки — премилої Поліпи Полікарпівни. Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав підібрані пречудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези Понятовського, прелюдії Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспан, польку. Прийшла пора — попросили пообідати. Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пива, принесли печені поросята, приправлені перцем, півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під печеричною підливою, пироги, підсмажені пляцки. Потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полуниць, порічок. Почувши приємну повноту, Павло Петрович подумав про панночку. Поліна Полікарпівна попросила прогулятися Підгорецьким парком, помилуватись природою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю підійшла прихмілілому поету. Походили, погуляли … Порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п’янило принадними пахощами. Побродивши парком, пара присіла під пророслим плющем платаном. Посиділи, помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнулися. Почувсь перший поцілунок: прощай, парубоче привілля, пора поету приймакувати”.

 

and one more

 

 

Дивний діаріуш Катруся Матвійко, 17.06.2010 року

 

Даремно день дістався до душі,

Далеко десь дрімає досі диво.

Дванадцять діб дзвенять в душі дощі,

Дванадцять драм… Дванадцять детективів.

 

Доба 1

 

Деградувала душа, дожилася до дефектів. Для декодування демагогії душі додали декрещендо. Драма.

 

Доба 2

 

Двадцять дивних декорацій. Дія друга. Двоповерховий дім. Димно. До дверей долітає демонічний дискант.

 

Доба З

 

Дощ… Деколорований диск DVD-шника. Деколорована декоратором доля. Дивно, дві деталі деформують душу: дощ і декоративна доля…

 

Доба 4

 

Думаєте, дуже довго душа деградувала? Довго… Доти, доки декоратор дій доріс до деміурга.

 

Доба 5

 

Діорама діброви. Дерева. Декоративний Діоніс. Душа довірливо дивиться, доторкаючись до дерев, дивується, де декоратор-деміург дістав дивний дендропарк, до депресивного дискомфортний…

 

Доба 6

 

Дуель дійсності і добра

 

Доки добро дрімає, доти дійсність діє, досягає до дна душі, і доти душа деградує, деформується… Добро дослухається до деміурга – дрімає далі… А деміурга давно домігся диявол…(див. Доба 4).

 

Думи

 

Довгі десятиліття доля дарувала душам дітей диво…

 

* * *

 

Деградована душа десь далеко думала, де дістати дарунок долі…

 

Дитинство давно дійшло до дверей двоповерхового дому, дочекалося деградації душі і демонстративно дематеріалізувалося…

 

Диво? Доросле диво? Диво доростає до дорослості?

 

Доба 7

 

Диво дорого дістається дорослим: дійсність довше деформує душу.

 

Диво дитинства досить дивне – дивакувате. Де дорослості дістати дивакуватість?…

 

Доба 8

 

Двобій добра і дійсності

 

Допоки дійсність діє, доти добро допомагає душі… До дня, де дійсніть доростає до досвіду…

 

Доба 9

 

Душа допитується добра:

 

– Де ділося диво? Де двері двоповерхового дому? Добро доповідає душі:

 

– Двері дарують дивакуватість… Дорослий добудовує до дверей декоративний дах, а дах – довірений дісності; добудовує димар, а димар – дає дорогу диму… А далі добудовує і дім, де дуже душно диву…

 

Доба 10

 

Дійсність (див. дорослість (див. диявол) ) і диво (див. дитинство (див.добро) ) дуелюватимуть довічно. І двобій довершить доля.

 

Доба 11

 

Душа довірилася долі. У долі джокер – дружба з добром. А добро – диво. Душі до дверей двоповерхового дому, де дематеріалізувалося диво, допоможе дістатися доля. Доле, допоможеш?

 

Доба 12

 

Дитині- доріжка, дорослому – дорога. Дискримінація?

 

Дитині – диво, дорослому – дійсніть. Деградація?

 

* * *

 

Двоповерховий дім. Догорають дрова. Димно. Душно.

 

Доля доводить душу до дверей. У домі декоратор доторкається до дерев діорами. Дивується, депресує… (Де деміург? Де диявол?)

 

Душа дивиться. Даремно допитуватися, де диво. Душа дорослішає.

 

Двоповерховий дім дорослій душі дорожчий дива… дійсно дорожчий? Душа думає… Дужчає… Думає: ДИВО ДОРОЖЧЕ!!! Де доріжка дитинства? Душа добігає до дверей і дивом дематеріалізується! Дивакувата душа! Дитяча! Десь дивується дарунку долі – ДИВУ…